Характеристики пікринової кислоти
- Отримали
- 1771 р.
- Початок застосування
- 1883 р.
- Формула
- С6Н2(N02)3ОН
- Вихідні продукти
- фенол (карболова кислота), суміш азотної та сірчаної кислот
- Структура
- кристалічна речовина
- Колір
- жовтий
- Чутливість
- малочутливий
- Смак
- гіркуватий
- Горіння
- горить жовтим полум’ям з колоттю, горіння може перейти у вибух
- Взаємодія з металами
- взаємодіє з металами – утворює пікрати, не взаємодіє з оловом
- Розчинність у воді
- погано розчиняється
- Швидкість детонації
- 7400 м/с при щільності 1,73 г/см3
- Тротиловий коефіцієнт
- 0,97
- Особливості
- пил подразнює дихальні шляхи
Найголовнішою особливістю пікринової кислоти є її висока хімічна активність. Вона легко вступає в реакцію з металами (залізом, свинцем, міддю, цинком), утворюючи солі — пікрати.
Пікрати металів (особливо пікрат заліза або свинцю) є набагато чутливішими до механічних впливів, ніж сама кислота. Вони можуть детонувати від найменшого поштовху або тертя, що часто ставало причиною самовільних вибухів старих боєприпасів, у яких кислота контактувала зі стінками корпусу.
У разі виявлення старих боєприпасів, споряджених пікриновою кислотою, вони вважаються надзвичайно небезпечними саме через ймовірне утворення нестабільних пікратів на різьбових з'єднаннях або стінках корпусу.
