Ця стаття ще не довершена! Ми вирішили що в час війни інформація потрібна тут і зараз, хоч і не надто структурована, можливо з хибами, та це краще ніж нічого. Після наповнення сайту всіма запланованими матер'ялами, по кожному буде проведений аналіз з багатьох джерел, структуризація і це попередження зникне.

Протипіхотна міна МОН-100

Міна МОН-100 (мал. 1 і ттх) протипіхотна осколкова направленої дії керована. Призначена для виведення з ладу особового складу противника. Ураження людині (або декільком одночасно) при підриві міни наноситься готовими елементами (ролики), що вилітають в напрямку противника вузьким пучком шириною близько 5 метрів на відстань до 115 метрів з ймовірністю ураження в 90%.

Тактико-технічні характеристики міни МОН-100

Тип міни
протипіхотна керована осколкова направленої дії
Корпус
сталь
Вага
5 кг
Вага вибухової речовини Тротил
2 кг
Діаметр
236 мм
Ширина
82.5 мм
Кількість ГЗЕ
400 (ролики)
Діаметр одного ГЗЕ
10 мм
Відстань суцільного ураження
116 м
Радіус суцільного ураження на відстані 100 м
6.5 - 9.5 м
Дальність польоту забійних осколків
160 м
Дальність розльоту забійних осколків в тильному і бічних напрямках
до 30 м (костиль може відлітати в тильну сторону на 300-400 м)
Температурний діапазон застосування
-50 до +50 °C
Міна МОН-100, загальний виглядМалюнок 1 - Міна МОН-100, загальний вигляд

Міна встановлюється вручну на ґрунт або кріпиться до місцевих предметів (мал. 2 та мал. 3) Для цього міна має спеціальний кронштейн, який може вбиватися в місцеві предмети. Кронштейн оснащений кільцями, що забезпечують можливість націлювання міни.

Міна встановлюється, як правило, в керованому варіанті і вибухає від електродетонатора ЕДП-Р або механічним способом (детонатором МУВ або МУВ-2 з запалом МД-5М та натяжним дротом).

Міна може також використовуватись з детонатором МВЕ-72 (МВЕ-НС), який має датчик цілі у вигляді малопримітної тонкої обривної проволоки, довжиною 65/40 метрів відповідно. В цьому випадку термін бойової роботи міни обмежується терміном придатності батареї живлення.

Міна МОН-100, Варіанти встановлень: зліва - на дерево; справа - на ґрунтМалюнок 2 - Міна МОН-100, Варіанти встановлень: зліва - на дерево; справа - на ґрунт
Схема встановлювань міни МОН-100: а - на стовбурі (дереві); б - в ґрунті на схилі місцевості з маскуванням під купину; 1 - стовб; 2 - міна; 3 - єлектрокабель; 4 - закопана в ґрунт колода; 5 - маскування дереномМалюнок 3 - Схема встановлювань міни МОН-100: а - на стовбурі (дереві); б - в ґрунті на схилі місцевості з маскуванням під купину; 1 - стовб; 2 - міна; 3 - єлектрокабель; 4 - закопана в ґрунт колода; 5 - маскування дереном

Підрив здійснюється оператором з пульту керування при появі противника в секторі ураження. Міна дає дуже щільний, вузький пучок осколків (мал. 4). Признається вона виключно для керованих протипіхотних мінних полів. Однак, оператору вкрай важко визначити, чи знаходиться противник в зоні ураження. Необхідно дуже точно націлювати міну, а ніякими прицільними пристроями вона не забезпечена. Тому міну МОН-100 запропоновано використовувати тільки групами в вузьких місцях (дефіле, ущелини, вузькі вулиці, проходи).

Схема зони ураження міни МОН-100. Темно-зеленим кольором показана зона 100% ураження, світло зеленим 90% зона, коричневим 50% зона, блакитним зона з вірогідністю поразки 10%Малюнок 4 - Схема зони ураження міни МОН-100. Темно-зеленим кольором показана зона 100% ураження, світло зеленим 90% зона, коричневим 50% зона, блакитним зона з вірогідністю поразки 10%

Час бойової роботи міни не обмежується.

Елементів самоліквідації, невитягування та незнешкодження не має. Безпечна відстань від міни в тильну сторону і бокові сторони визначена в 35 метрів, але бойова практика показує, що окремі осколки корпуса і кронштейна, летять в тил і в сторони на значно більшу відстань.

Забарвлення

Зелене або коричневе.

Маркування

Стандартне, наноситься чорною фарбою на боковій стінці і містить:

- МОН-100 - шифр міни.

- В-2515-1-82 - шифр заводу виробника - номер партії - рік виготовлення.

- Т - шифр спорядження.

Російські міни посібник солдату

Ця стаття написана на основі посібника

«Російські міни посібник солдату»