Неконтактний підриваючий пристрій НВУ-П «Охота»

Підриваючий пристрій НВУ-П (мал. 1 і ттх) призначений для управління роботою п'яти протипіхотних осколкових мін, виконує ролі датчика, ідентифікатора цілі та видає команди на підрив чергових міни.

НВУ-П дозволяє встановлювати керовані та некеровані групи протипіхотних мін з п'яти мін ОЗМ-72 або МОН-50 (штатно) і забезпечує послідовний підрив мін в групі. Кожного разу, коли в зоні виявлення, опиняється людина, вибухає тільки одна міна з п'яти.

При установці НВУ-П у керованому варіанті багаторазовий переклад пристрою в бойове або безпечне положення здійснюється з пульта управління МЗУ (мал. 2) по двопровідному кабелю. Протяжність лінії управління визначається опором застосовуваного кабелю і потужністю джерела струму, що підключається до пульту МЗУ, та може становити до декількох сотень метрів.

Пристрій НВУ-П складається (мал. 3) з виконавчо-розподільного пристрою (електронного блоку), сейсмічного датчика цілі СВ-20П, п'яти електронакольних пристроїв НМ, п'яти котушок з мікроелектрокабелем, детонатора МУВ-4 і п'яти осколкових протипіхотних мін. Крім того, на кожні двадцять комплектів видається один блок тестування і налаштування або прилад комбінований Ц4313 і на кожні 12 комплектів один пульт управління МЗУ. Окремо до кожного комплекту НВУ-П надається одна тротилова шашка вагою 75, 200 або 400 грамів.

Робота пристрою: до виконавчо-розподільного пристрою приєднується за допомогою електрокабеля 5 протипіхотних осколкових мін, які встановлюються відповідно до обраної схеми мінування. На кожну міну від приладу простягається двожильний мідний ізольований мікрокабель. Штатними мінами комплекту є міни ОЗМ-72 або МОН-50, можливе підключення будь-яких протипіхотних осколкових мін, що мають гнізда для приєднання запалів МД-УМ (МОН-100, МОН-200, ПОМЗ3-2М, ОЗМ-3, ОЗМ-4, ПОБ) або мін, які можуть бути ініційовані електроімпульсом (ОЗМ-160, ОЗМ с УВК, ОЗМ-3).

Поблизу від виконавчо-розподільного пристрою в землю закопується сейсмічний датчик, з'єднаний з приладом кабелем.

Пристрій на місці роботи постійно знаходиться в черговому режимі. При появі в зоні виявлення рухомих цілей (техніка, люди) сейсмічний датчик передає на прилад зареєстровані коливання ґрунту. У приладі отримана інформація обробляється і розпізнається характер цілі і її віддалення. Якщо ціль ідентифікується як людина, то прилад переводиться в бойовий режим. Уточнюється відстань до цілі та азимут на неї. Як тільки ціль виявиться в зоні ефективного ураження однієї або декількох мін, то визначається найближча до цілі міна, після чого на електронакольний пристрій, приєднаний до міни, надсилається електроімпульс і одна міна вибухає. Аналогічно відбувається управління всіма наявними мінами (мал. 4, мал. 5). Пристрій НВУ-П також може бути встановлено разом з підриваючим пристроєм ВУЗ-8, який дозволяє використовувати підключення одразу восьми мін (мал. 5, мал. 6).

Роз'яснення до мал. 4: Схема установки групи протипіхотних мін ОЗМ-72 із забезпеченням їх невитягування і самоліквідації на стежці за допомогою МВЗ-72, МВЗ-НС і ВУЗ-8. Самоліквідація мін досягається шляхом установки тротилових шашок під міни ОЗМ-72, підключення ВУЗ-8 до пристрою самоліквідації електронного блоку НВУ-П і накольних механізмів до 200 г тротилових шашок, розміщених на кожній міні ОЗМ-72 і на електронному блоці НВУ-П. Міни встановлюються вздовж стежки, електронний блок НВУ-П поруч зі стежкою, а сейсмічний датчик цілі безпосередньо під стежку.

Роз'яснення до мал. 5: Схема установки групи протипіхотних мін ОЗМ-72 із забезпеченням їх невитягування і самоліквідації на стежці за допомогою МВЗ-72, МВЗ-НС і ВУЗ-8. Самоліквідація мін досягається шляхом установки тротилових шашок та (або) мін-сюрпризів МЛ-7 під міни ОЗМ-72, підключення ВУЗ-8 до пристрою самоліквідації слектронного блоку НВУ-П і накольних механізмів до 200 г тротилових шашок (або МЛ-7), розміщених на кожній міні ОЗМ-72 і на електронному блоці НВУ-П. Міни встановлюються вздовж стежки, електронний блок НВУ-П поруч з стежкою, а сейсмічний датчик цілі безпосередньо під стежку.

На наступному мал. 6 зазначено: Установка протипіхотних мін здійснювалася з використанням мін ПМН. Для створення мінного мішка і збільшення площі ураження під кожні три міни ПМН, що знаходяться в групі мін на стежці, заводиться обривний датчик цілі МВЗ-72. При спрацьовуванні міни обривний датчик перебивається, приводячи в дію міну або групу мін ОЗМ-72 і тим самим, забезпечуючи глибину ураження до 80 метрів.

Невитягування і самоліквідація мін здійснюється за допомогою установки під кожну міну ПМН міни-пастки МЛ-7 і тротилових шашок масою 200 г. НВУ-П з ВУЗ-8 встановлюється поряд з групою мін, Його накольні механізми підводяться до кожної тротилової шашки. Накольні механізми накручуються на запали МД-3М, які вставляються в гнізда тротилових шашок. Мінний детонатор МВЗ-НС встановлюється спільно з ВУЗ-8. Накольний механізм МВЗ-НС накручується на капсуль з запалом ВУЗ-8. Цим забезпечується самоліквідація групи мін при падінні напруги в елементах живлення МВЗ-НС і невилучення ВУЗ-8 при спробі відвернути накольний механізм МВЗ-НС.

Прилад ідентифікує рух людини (ходьба, біг, переповзання повільне або швидке, переміщення на лижах) і виділяє його на тлі руху техніки та тварин в будь-яких умовах ґрунту і погодних умовах. Ймовірність помилки 0.0004. Якщо умови ґрунту, де застосовується НВУ-П, значно відрізняються від еталонних, то попередньо здійснюється тренування і настройка приладу за допомогою блоку тестування і налаштування на конкретні умови місцевості. Ці настройки, що записуються блоком тестування і налаштування, можуть використовуватись для настройки всіх інших приладів, які будуть встановлюватися в даній місцевості.

Для мін типу ОЗМ-72 дальність виявлення цілі становить близько 120-150 метрів, а дальність, на якій видається команда на вибух становить близько 15 метрів (мал. 7).

Таким чином під час вибуху будь-якої міни людина опиняється в зоні ефективного ураження.

Це вибуховий пристрій має ще одне умовну назву «Комплект Охота». Суть цього пристрою проста - це міна, яка вибухає п'ять разів поспіль.

Немає ніякої можливості наблизитися і знешкодити її.

Сейсмодатчики обманути практично неможливо. Виявити будь-якими пристроями або приладами практично неможливо, тому що поки що немає приладів, що виявляють міни з відстані 150 метрів.

До того ж, штука ця дуже підступна. Коли перші солдати підірвуться, то, вважаючи, що це звичайний підрив на звичайній міні, до них кидаються санітари або товариші. Але вибухає друга міна, що виводить з ладу рятівників. Спроба поранених відповзти із зони ураження призводить до підриву третьої міни. А міна ОЗМ-72 рветься на висоті близько 1 метра, вражаючи і піших і повзучих.

Внутрішнього механізму самоліквідації прилад не має, але якщо передбачається його самоліквідація, то до корпусу приладу прикріплюється за допомогою ізоляційної стрічки тротилова шашка (місце кріплення позначено білим прямокутником). У шашку вставляється запал МД-5М, до якого пригвинчується електронакольний пристрій (мал. 8). Вибух шашки відбувається при видачі команди на самоліквідацію після спрацювання всіх п'ять мін або при напрузі джерела живлення нищого мінімально допустимої величини.

Особливості конструкції НВУ-П і його установки дозволяють вважати групу мін невитягаємою і незнешкоджуємою.

Штатним пусковим пристроєм НВУ-П є детонатор МУВ-4 без запалу, але можливе використання детонаторів МУВ-2 і МУВ-3. Час уповільнення визначається часом уповільнення застосованого детонатора. Крім того, можливо приведення НВУ-П у бойове положення в некерованому варіанті дистанційно за допомогою підривної машинки або іншого джерела струму. У цьому випадку використовується замість підривника МУВ-4 електронакольний пристрій НМ, поєднаний провідною лінією з підривною машинкою. Однак видача команди на переклад НВУ-П у безпечне положення в цьому випадку неможлива.