Протипіхотна міна ПМН (ПМН-1)

Будова і принцип роботи

Міна ПМН (ПМН-1) складається з пластмасового корпусу, заряду вибухової речовини, натискного пристрою, спускового та ударного механізмів, а також запалу МД-9.

Корпус міни (позн. 1) має два канали: вертикальний та горизонтальний.

Заряд вибухової речовини (позн. 2) – спеціальна тротилова шашка, закріплена в корпусі з допомогою лаку.

Натискний пристрій (кришка) міни складається з гумового ковпака (позн. 3) та пластмасового щитка (позн. 4). Гумовий ковпак надягнуто на корпус і закріплено металевою стрічкою (позн. 7).

Спусковий механізм встановлено у вертикальному каналі корпусу. Він складається з пластмасового штоку (позн. 6), пружини (позн. 17) і розрізного кільця (позн. 5). В штоку є вікно з бойовим виступом (позн. 18). При спрацюванні міни ударник проходить крізь вікно штоку. Після перерізання металоелементу бойовий виступ утримує ударник зведеним. У зібраній міні шток підібганий пружиною (позн. 17) вгору до розрізного кільця.

Ударний механізм розміщено в горизонтальному каналі корпусу. Він зібраний в окремий вузол та має механізм дальнього зведення. Ударний механізм складається з: втулки (позн. 14), ударника (позн. 16) з різаком (позн. 10) у вигляді сталевої петлі (закріпленої з допомогою вкладиша), бойової пружини (позн. 15), металоелемента №2 (позн. 11), запобіжної чеки (позн. 13) з кільцем (позн. 12), ковпачка (позн. 9) з гумовою прокладкою (позн. 8) (що герметизують місце з'єднання ударного механізму з корпусом міни.

В мінах ПМН (ПМН-1), вироблених до 1965 р., різак має іншу конструкцію. Він виготовлявся у вигляді відрізка сталевої струни, закріпленого в металевій рамці на кінці штоку ударника.

В зібраному ударному механізмі бойова пружина стиснута, шток ударника проходить крізь втулку й утримується в ній запобіжною чекою. Металоелемент №2 розміщується в пазу втулки в петлі різака.

Запал МД-9 розміщується в горизонтальному каналі корпуса, з протилежної ударному механізму сторони. Сам запал складається з пластмасової гільзи (позн. 21), тетрилової шашки (позн. 20) масою 6,5 г і капсуля-детонатора накольної дії М-1 (позн. 19), закріпленого в гнізді шашки з допомогою лаку. Тетрилова шашка виконує роль передатного заряду. Запал МД-9 фіксується в міні пробкою (позн. 22) з гумовою прокладкою (позн. 23).

Після витягування запобіжної чеки спрацьовує механізм дальнього зведення (перерізається металоелемент №2) . Міна стає в бойове положення — ударник впирається в бойовий виступ штоку. При натисканні на кришку міни шток опускається, а бойовий виступ штока виходить із зачеплення з ударником. Ударник звільняється, під дією бойової пружини проходить через вікно у штоку і наколює капсуль-детонатор М-1. Таким чином ініціюється вибух тетрилової шашки та заряду вибухової речовини міни. Термін бойової роботи міни необмежений.

Також, міна може комплектуватись стабілізатором метало елементу (підігрівачем) СВП. Підігрівач встановлюється на ударний механізм міни . Це робиться для нівелювання впливу зовнішньої температури на механізм дальнього зведення . Тепло від горіння піротехнічного складу СВП дозволяє стабілізувати час спрацювання дальнього зведення до 60-140 сек (в залежності від температури довколишньої середи).

Підготовка та встановлення

Для підготовки міни необхідно:

• викрутити ковпачок з втулки ударного механізму й перевірити стан різака та наявність металоелементу.
• закрутити ковпачок на місце.
• викрутити пробку, встановити в міну запал МД-9 і максимально закрутити пробку.

Підготовка мін може проводитись в укритті, безпосередньо перед виходом на мінування. До місця встановлення міни (спорядженні запалами МД-9) переносяться в речових мішках.

В літніх умовах (а також при талому ґрунті) міни встановлюються в ґрунт (а) з підняттям кришки на 1-2 см над поверхнею ґрунту і маскуються травою, листям, ґрунтом тощо.

Зимою, за умови наявності пухкого снігу, міни встановлюються в сніг з маскуванням шаром пухкого снігу в 3-5 см (б). У твердий, трамбований сніг (лід) міни встановлюються так само як і в ґрунт.

При мерзлому і дуже твердому (скальному) ґрунті міни встановлюються на поверхні та маскуються довколишніми матеріалами.

Для встановлення міни в ґрунт (твердий сніг) необхідно (а):

• Викопати лунку за розмірами міни (позн. 1), глибиною 3,5-4 см;
• Встановити міну в лунку та, притримуючи її рукою за ковпачок, не натискаючи на кришку, витягнути запобіжну чеку і повернути ковпачок;
• Замаскувати міну (позн. 2).

Встановлення міни в пухкий сніг (б):

• Зробити ногою в снігу лунку (позн. 3), неподалік від місця встановлення міни, глибиною 8-10 см.
• Не натискаючи на кришку, витягнути запобіжну чеку і повернути зусиллям руки ковпачок.
• Тримаючи рукою за ковпачок, встановити міну (позн. 1) під сніг через бічну стінку лунки, не руйнуючи шар снігу над міною.
• Замаскувати лунку в снігу, через котру встановлювалась міна, не руйнуючи шару снігу довкола міни.

Міни ПМН (ПМН-1) можуть розкладатись на поверхню з вантажних авто або причіпним мінним загороджувачем ПМЗ-4П (з додатковим обладнанням). Встановлення мін в ґрунт, переведення їх в бойове положення та маскування виконуються лише вручну.

Знешкодження

Знешкоджувати міни ПМН (ПМН-1) забороняється. Міна може комплектуватись засобом незнешкодження ЭНО-ПМН, зовні схожого на СВП. Самоліквідатором міна не обладнується. Елементів невитягування штатно не має.

Знищується на місці її встановлення шляхом підриву зарядів вибухової речовини, розміщених поряд з міною.